дидактичний матеріал до уроків української мови з розділу «Фразеологія» у 5 – 7 класах.

Дана робота містить дидактичний матеріал до уроків української мови з розділу «Фразеологія»  у 5 – 7 класах.

Віршовані рядки до пояснення значень фразеологізмів, роздавальні картки, цікаві розвивальні вправи, які подані у збірнику, допоможуть у цікавій та доступній формі ознайомити школярів із фразеологічним багатством української мови,  сприятимуть інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку творчих здібностей учнів.

Матеріали адресовані вчителям української мови та літератури для використання у роботі.

Автор-упорядник  Кух Ольга Василівна,

                               вчитель української мови та літератури

Рецензенти:          Махецька Л.В., методист РМК відділу освіти   Любешівської РДА,

Хрупчик С.С., керівник РМО вчителів української мови та    літератури, вчитель української мови та літератури НВК смт Любешів

Розглянуто на засіданні педагогічної ради ЗОШ І-ІІ ст..с. Підкормілля

(протокол № 1 від 09.01.2014р. )

Зміст

І. Вступ……………………………………………………………………..…..3

ІІ. Дидактичний матеріал до уроків української мови у 5-7 класах із розділу «Фразеологія»………………………………………………………………….4

1.     Пояснюємо значення фразеологізмів (матеріал до вивчення розділу «Фразеологія» у 5 класі)………………………………………………..…5

2.     «Вчимося віршувати» (матеріал до вивчення розділу «Фразеологія» у

 6 класі)………………………………………………………………….…41

3.     «Працюємо з картками» (роздатковий матеріал до вивчення розділу «Фразеологія» у 7 класі)……………………………………….…………48

4.     Повчальна фразеологія (матеріал до вивчення розділу «Фразеологія» у

6 класі)……………………………………………………………………..59

ІІІ. Додаток…………………………………………………………………….

Ілюстрації учнів до фразеологізмів…………………………………………..63

ІV. Список використаної літератури…………………………………………84

Вступ

Фразеологія – закладена в комірку скарбів духовність роду людського. Крилата пісня тисячолітньої мудрості, сконденсована у словах і словосполученнях, закодована у виразах, зворотах. Невмируща пам'ять нашого народу зберегла для нас чудові перлини народної мудрості, які прийшли з далеких, запорошених часом і глобальними зрушеннями віків, прийшли і служать нам далі. Але поезія фразеології має і прозу життя.

         Запропоновані дидактичні матеріали дають можливість ввести дитину в дивовижний і різноманітний світ крилатих слів та поезій.

         Подані фразеологізми, відтворені у віршах, стисло розповідають про світ, природу, людські стосунки.

         Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, у збірнику запропоновані вправи, які допоможуть для початківців-віршотворців. А роздавальні картки для індивідуальної роботи під час вивчення розділу «Фразеологія» сприятимуть усвідомленню лексичного значення фразеологізмів, збагатять мовний запас, сприятимуть успішному закріпленню вивченого матеріалу.

         Збірник допоможе вчителеві української мови та літератури збагатити власний досвід та урізноманітнити навчальну діяльність учнів, виховувати інтерес до поезії та скарбниці мудрості нашого народу.

Дидактичні матеріали до уроків української мови  у 5-7 класах

 із розділу «Фразеологія»

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

Авгійові стайні – про дуже забруднене, занедбане приміщення, а також про справи, вкрай запущені.

Хороша ґаздиня

Весь час мусить дбати,

Щоб завжди порядочок

Був в її хаті.

Якщо господиня

Із дівки погана,

То з хати вмить стануть

Авгійові стайні.

Аж земля дрижить – чимдуж, що є духу, без оглядки.

Хто це швидко так біжить,

Аж земля під ним дрижить?

Це Микола без оглядки

Так втікає від собаки.

В сад чужий малий забрався,

Бо схотів поласувати

Вишеньками, та й нарвався

На сусідського собаку.

Байдики бити – байдикувати, нічого не робити.

Наш Митько на кожнім уроці

Байдики б’є, бо вчитись не хоче.

Все він хитрує на кожному кроці

І до книжки не завжди охочий.

Байдики, милий Митьку, ти не бий,

А швидше уроки візьми пороби!

Баляси точити – безпредметна, несерйозна розмова.

Коли нічого робити

Для Галинки й Каті,

То баляси поточити

Люблять вони в хаті.

Про сусідку бабцю Женю,

Про кота Маринки,

Як Федько за кіски смикав

На уроках Лінку.

І так кожен раз у них

Знов іде по колу:

Набазікатись вони

Не можуть ніколи.

Бачити наскрізь – добре знати, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри.

Дивувався все Микола

З вчительки колись:

«Як же це вона уміє

Бачити наскрізь?»

Якщо хтось полінувався

Й не зробив задачу,

Скаже грізно вмить вона:

«Вас наскрізь я бачу!»

Без задніх ніг – спати міцним сном.

Вже панує скрізь зима,

Сипле з неба сніг.

А ведмідь в своїй норі

Спить без задніх ніг.

Бити себе в груди – гаряче запевняти, переконувати когось.

Знову в котрий раз уже

(Не повірять люди)

Наш Степанко біля дошки

Б’є себе у груди.

Свою вчительку щораз

Запевняти любить:

Як піде в наступний клас,

Краще вчитись буде.

Брати себе в руки – ставати зібраним, цілеспрямованим діяльним, рішучим.

На уроці знов Петрусь

Щось робив не так:

Переплутав ромб і куб,

Коло і квадрат.

І вже коли хвилювання

Стало, наче мука,

Вчитель Петі проказав:

«Візьми себе в руки!»

Ведмежа послуга – невдала послуга, призвела до неприємності.

Домашнє завдання

Климко не зробив,

Списати в Санька

Вправу він попросив.

Санько (той хитрун!)

Теж завдання списав,

Ще й неграмотно Климу

Продиктував.

Не думав хлопчина

І не гадав:

Ведмежу він послугу

Другу надав.

Ведмідь на вухо наступив – про тих, хто не має музичного слуху.

Хто це, хто це  у цім домі

Голосно волає?

Це Іванко наш сучасну

Пісеньку співає.

Все про пісню нам його

Тато пояснив:

«Це Іванові на вухо

Ведмідь наступив».

Вивести на чисту воду – викрити чию-небудь непорядність, нечесність.

Непорядність і брехливість

Непотрібні людям!

Хто ж, скажіть, з людьми такими

Спілкуватись буде?

І якщо нечесний ти,

Не поможе й  врода!

Ми на чистую тебе

Виведемо воду!

Викинути з голови – перестати думати про що-небудь.

Якщо думка непотрібна

Є у голові,

То не довго зволікай –

Викидай її.

Не піклуйся ти даремно,

Не переживай.

Про корисне і приємне

Ти для себе дбай.

Вкласти душу – здійснити що-небудь з великою любов’ю.

Якщо до чогось Віра

Руку прикладає,

Знай: у справу цю

Душу всю укладає.

Дівча робить завжди  все

Із щирим, добрим серцем.

Тож не дивно – справи ці

Дівчині вдаються.

Водити за носа – обманювати, обдурювати.

Ой Миколка, ой хлопчина

(Що тут й говорити)

Любить деколи за носа

Друзів поводити.

Та ці витівки його

Усі добре знають,

Тож для хлопця дуже рідко

Вони довіряють.

Ганятися за вчорашнім днем – сподіватися на повернення того, що минуло.

За вчорашнім не ганяйся

Ти сьогодні днем,

Що було і що минуло,

Вже  не повернеш.

Уперед дивись на краще,

Не живи тим, що було.

Бо, як кажуть у народі:

«Що було, те загуло».

Гнутися в дугу – плазувати перед кимось, догоджати комусь.

 Треба гордість в собі мати,

А не все годить комусь,

Плазувати перед кимось

Й загинатися в дугу.

Хто себе не поважає,

Хто не впевнений ніколи,

Той із гнучкої дуги

Стане перекотиполем.

Гордіїв вузол – про складне переплетіння обставин; про заплутані питання.

«Хто такий Гордій? Де взявся?

Як пришкандибав?

І для чого вузол міцно

Свій він зав’язав?» -

Першокласниця спитала

У матусі Ганни.

  – Вузол цей, моя дитино, –

Надскладне завдання.

І якщо над ним добряче

Всім попрацювати ,

То Гордіїв вузол можна

Легко розв’язати.

Гострий на язик – про людей, здатних дотепно і влучно говорити.

Що за диво, диво-дивний

Оцей чоловік?

Кажуть в нього, як в нікого,

Гострий є язик.

Не потрібно дивуватись

Цьому чоловіку:

Просто вміє гарно й влучно

З людьми говорити.

Грати на нервах – дратувати кого-небудь.

Наш Василько на уроках

Та ще й на перервах

Любить грати вчителям

І учням на нервах.

Ой Василю, краще б ти

На баяні вчився,

То такий талант тобі

Точно б пригодився.

Грати першу скрипку – бути головним у якій-небудь справі.

Наша Мірка в кожній справі,

Наче у водиці рибка.

І порадить, й допоможе:

Грає першу скрипку.

То ж подругу ми цінуєм,

Любимо і бережем.

І повірте, любі друзі,

Ми в біді не підведем.

Гризти граніт науки – наполегливо оволодівати знаннями.

Хочте – вірте, хочте – ні:

Аллочка гризе граніт.

Ні – не справжній, а науки:

Вона – майстер на всі руки.

В математиці завжди,

Наче риба у воді.

Наполеглива й старанна –

Має результат в навчанні!

Держати хвіст трубою - бути впевненим у собі, не занепадати  духом.

Мужньо вирішуй проблеми,

Навіть якщо все йде не так.

Будь у собі завжди ти певен,

У відчай ніколи лиш не впадай!

Йди по життю, держи хвіст трубою –

Тоді всі негаразди минуть стороною.

Жити чужим розумом – дотримуватися чужих поглядів і правил.

Семикласник Максим

Живе розумом чужим.

Лише іншим довіряє,

Думки власної не має.

Не потрібно з юнака

Учням приклад брати,

Чужим розумом не жити,

Свою  думку мати.

Зайти в глухий кут – потрапити у важке, безвихідне становище.

Стало на душі погано:

Скрізь проблеми  - там і тут.

То здається, що неначе

Ти попав у глухий кут.

Не хвилюйся, вір у себе

І у відчай не впадай,

У кулак збери всі сили

Й мужньо все долай.

Зуб на зуб не попадає – хто-небудь дуже тремтить від страху чи холоду.

А на вулиці сьогодні віхола гуляє

І сніжиночки у танці падають додолу.

А в Миколки зуб на зуб вже не попадає,

І чимдужче він додому біжить, поспішає.

З хлопчаками грав день в сніжки

Та спускався на санчатах –

То ж замерзли ручки й ніжки

Й зубчик зуба став шукати.

Іскра Божа – природне обдарування, талант.

Оленка – відмінниця,

Гарна і гожа.

Всі кажуть, що в неї

Є іскорка Божа.

Ця дівчинка має

Від Бога талант:

Уміє, як пташка,

Ця юнка співати.

І голос пливе

Й, наче річечка, грає.

Кожна пісня її

Мов до серця торкає. 

Іти напролом – переборювати всі перешкоди, діяти рішуче.

Наш Мишко – кмітливий хлопчик,

Не відстане він ніде.

І у кожній справі мужньо

Напролом завжди іде.

Діє він також рішуче,

Перешкоди всі минає.

Не дивуйтесь, що блискуче

Справи завершає.

Камінь носити за пазухою – бажати помститися кому-небудь, ображатися на когось.

Камінь за душею не носи,

Щедрим будь, люби людей всім серцем.

Гіркі  наміри в минулому лиши –

І добро сторицею вернеться!

Не ховай у пазусі більш злого,

Будь привітним, навіть коли трудно,

Не образь ніколи і нікого –

І тоді все добре в тебе буде!

Клюнути на приманку – піддатися на обман.

Знов попався наш Роман,

Бо піддався на обман.

Вже не перший раз його

Обманув малий Тимко.

І сьогодні знову зранку

Клюнув на його приманку.

Комар носа не підточить – нема до чого прискіпатися, оскільки робота виконана дуже якісно.

Майстер на всі руки  тато,

В праці – щирий та завзятий.

Так свою роботу зробить –

Комар й носа не підточить.

Годі тут що й нам казати –

Треба з нього приклад брати.

Лічити ворон – нічого не робити.

Ловити ґави – марнувати час,  нічим не займатися.

На уроці знов Мирон

Лічить з Катею ворон.

Поки всіх ворон злічили –

Одиниці заробили.

А коли ворон не стало,

Почали ловити ґави.

Змарнували час свій тільки,

Ще й  додому несуть двійки.

Майстер на всі руки – людина, яка багато вміє, вправна, тямуща в усякому ділі.

Наш дідусь Андрій

Все на світі вміє,

Майстер на всі руки,

Справний в кожнім ділі.

У руках стареньких

Горить кожне діло.

Зробить дід Андрій

До ладу все й вміло.

Мати довгого язика – любити поговорити.

Молоти язиком – вести безпредметні,  пусті розмови.

От Оксанка і Маринка

Мають довгого язика.

Не давай ніщо робити,

А лишень – поговорити.

                                                                          

І у школі, і удома

Все ведеться в них розмова.

І неначе тим млином,

Мелють вони язиком.

Мати куцу пам’ять – швидко що-небудь забувати.

Має куцу пам'ять Слава

Й швидко все він забуває.

На уроці неуважний,

Що почув – не пам’ятає.

А коли попросить вчитель

Відповісти біля дошки,

То нічого він не знає

Й каже: «Маю куцу пам'ять трошки».

Мурашки по спині побігли – відчувати страх, боятися, хвилюватися.

Я, притулившись міцно до стіни,

Ховався від сусідського собаки.

Мурашки бігли по моїй спині,

І я увесь тремтів від переляку.

Набрати води в рот – уперто мовчати, берегти таємницю.

Першокласничок Федот

Як  набрав води у рот.

Котрий день малий уже

Таємницю береже.

Мовчати другу обіцяв,

То ж води у рот й набрав.

На сьомому небі  - бути дуже задоволеним, безмежно щасливим.

На сьомому небі

Школярочка Клара:

Отримала в школі

Дванадцяток пару.

Наче вітром здуло –швидко, безслідно зникнути.

На стовпі біля оселі

Бабусі Оксеньки

Поселились чорно – білі

Дзьобаті лелеки.

Про заморськії країни

Пісню клекотали,

Як за рідною землею

Вони сумували.

А як літечко  яскраве

Крильцями змахнуло,

В вирій подались лелеки,

Наче вітром здуло.

Не братися за холодну воду – зовсім нічого не робити.

Загрібати жар чужими руками – привласнювати наслідки чужої праці.

Наш Петрусь та не візьметься

Й за холодну воду.

Всю роботу вдома робить

Через пень – колоду.

Петрик наш – великий ледар

(Що тут ще казати?),

Бо руками звик чужими

Жар він загрібати.

Ні на йоту – ніскільки, зовсім.

Ні на йоту, ні на грам

Не змінився наш Іван.

Як колись, так і сьогодні,

Впертий, як отой баран.

Обвести навколо пальця – спритно обдурити, перехитрити кого-небудь.

І оком моргнути не встигнеш – дуже швидко.

От не кожному уміти,

Як цьому Микиті,

Будь-кого перехитрити

Й спритно обдурити.

Обведе він кругом пальця

За одну лиш мить.

Навіть оком не моргнеш,

Він перехитрить.

Очі розбігаються – великий вибір чогось.

У міську крамницю «Квіти»

З братом завітали,

Щоб для любої матусі

Нам букет придбати.

Коли квіти вибирали,

Очі розбігались – 

То ж найкращими квітками

Маму ми вітали.

Переливати з пустого в порожнє – повторювати те саме, ведучи непотрібні пусті розмови.

В класі Коля веде

Непотрібні розмови.

Із пустого відра

Він все ллє у порожнє.

Та пусті балачки

Вже ніхто з нас не чує.

Та хлопчині все рівно –

Все своє всім торує.

Підвестися з колін – звільнитися від гніту, поневолення, залежності.

У цілому світі одна мені мила

Країна – Вкраїна найкраща моя.

Роками долала її лиха сила,

Але все здолати ніяк не могла.

ЇЇ пригинали – з колін підіймалась,

На ноги вставала (хоч тяжко було).

А як вона жити, як жити хотіла,

Як вірила щиро в майбутнє добро!

Під п’ятою – бути в залежності від когось.

Май власну думку,

Будь собі господар,

На поводку чужому не іди.

Не будь залежним ,

Бо тоді не зможеш

Ти з-під чужої

Вилізти п’яти.

Плювати в душу -  виявляти зневагу, що зачіпає найдорожче , заповітне.

Ятрити рану – посилювати чиє-небудь хвилювання, завдавати кому-небудь ще більших душевних страждань.

Не плюй в криницю,

Бо прийдеться

Води студеної  напиться.

Не плюй у душу –

Рана в серці

Усе життя буде ятриться.

Продавати зуби – сміятися без причини.

Хто сміється скрізь і всюди,

Сміх знаходить, в чому є, –

Про такого  кажуть люди,

Що він зуби продає.

Прясти вусом – причаївшись, уважно спостерігати за ким-небудь або чим-небудь.

Причаївшись за стіжком,

Подивляюсь за котом.

Довгим вусом він пряде

Та на мишку з нірки жде.

Ридма ридати – дуже міцно плакати, ридати.

Ридма ридає маленьке  хлопча:

-         Купіть мені, мамцю, отого м’яча.

Як виросту я, то побачите, мамо,

Яким футболістом хорошим я стану!

-         Куплю я м’яча, ти не плач, не ридай,

Лиш спершу, рідненький, людиною стань!

Розвішувати вуха – уважно з цікавістю слухати.

-         А чому це ти, Мишку

Так розвісив вуха?

-          Я нікуди їх не вішав!

Я уважно слухав.

Розводити руками – дивуватися, виражати розгубленість перед чимось.

Розвела руками мама:

 – Що з тобою сталось?

Ти в калюжі з горобцями,

Донечко, купалась?

 –  Ні, матусю, – й опустила

Донька  оченята. –

Це хотіла я в калюжі

Котика  скупати.

Сидіти на шиї – жити за чужий рахунок , бути на чиєму-небудь утриманні.

Підростай, дитино,

Не цурайся праці –

Буде тоді легко

Тобі в майбутті.

Не годиться ж дітям

На шиї у мами,

У батька сидіти

В дорослім житті.

Сипати сіль на рану – завдавати комусь болю.

На рану сердечну

Не сип більше солі,

Омий її словом

Розумним, зціли.

І поглядом ніжним

І рідним до болю

Поранену душу

Мою осіни.

Слина котиться – мати велике бажання щось з'їсти.

На святі в Світлани

Було смакоти:

Млинці, марципани,

Желе і торти.

На все це дивитись

Не сила була –

По роті в Семена

Котилась слина.

Сушити голову – напружено думати, намагаючись розібратись в чому-небудь.

Сушить голову Тетянка

Над одним питанням –

Хоче дуже розв’язати

З алгебри  завдання.

Зосереджено дівча

Відповідь шукає,

Формули, які вивчали,

Бере підставляє.

І до відповіді вже

Тані недалеко.

Розв’язала все завдання

Наша Таня легко.

Танути в роті – про щось дуже смачне.

Дякую, мамо, за пиріг із вишнями,

За  смак неповторний з дитинства,

Що в роті мені він так солодко танув,

Що їв би я і не наївся.

Дякую, мамо, за хліб на столі,

Й низько вклоняюсь, матусю, тобі.

Темний ліс – щось складне; у чомусь важко розібратися.

В народі кажуть,

Що душа чужа – то темний ліс.

Не розібравшись у своїй,

В чужу, гляди, не лізь.

Тіпун на язик – недоброзичливе побажання тому, хто говорить те, чого не слід говорити.

Наш Андрійко (усі знають)

Обманути полюбляє.

То ж за те, що він погане

Так робити звик,

При брехні йому хай сяде

Тіпун на язик!

Товкти воду в ступі – марно гаяти час.

Скільки будеш ще даремно

Воду в ступі ти товкти.

Ну невже не можна краще

Вільний час нам провести?

Тато й мама, дід, бабуся

В котрий кажуть тобі раз:

«Не товчи у ступі воду –

Не марнуй свій цінний час!»

Тьма-тьмуща – велика кількість, дуже багато.

Вийшов вранці на подвір’я –

З неба сипле біле пір’я.

Летить його тьмуща тьма:

Наступила ж бо зима.

У вогонь і воду – іти за кимось скрізь, не вагаючись, будь-куди.

У воду й вогонь  ми з тобою  підем,

У горі і радості разом все зможем.

Нехай дощ іде і надворі мете,

Та дружба усе переможе!

Усе перемелеться – все колись пройде.

Коли у житті все не так удається,

Коли в глухий кут ти неначе попав,

Усе перемелеться, вір, все минеться –

Ніколи надії лишень не втрачай!

 

Фортуна усміхається – для кого-небудь складаються сприятливі життєві обставини: таланить, щастить у житті.

Як по маслу – без перешкод, з легкістю.

Богдану в житті дуже вже таланить,

У будь-якій справі шалено щастить.

Усе як по маслу, усе удається.

До нього, напевно, фортуна сміється.

Хазяїн свого слова – той, хто завжди виконує те, що обіцяє.

Завжди за слова свої відповідай.

Не впевнений в ділі – не обіцяй.

Будь чесним з людьми,

Не веди зайву мову,

Будь завжди й усюди

Хазяїном слова.

Ходити на голові – дуже бешкетувати, робити безлад.

Братик Толя й братик Коля,

Коли лишаться самі,

По всім домі, наче коні,

Ходять вдвох на голові.

Безлад вдома скрізь і всюди:

Книги, іграшки, пенали.

Толі й Колі на горіхи

Мабуть, буде знов від мами.

Хоч голки збирай  - про дуже світлу місячну ніч.

На небі зачепився серпик срібла,

Сестричок-зір навколо він зібрав.

І засіяла ніч, і стало світло

Надворі й ясно, хоч голки збирай.

Хоч лопатою горни – дуже багато чогось.

З татом кошики візьмемо

І у ліс разом підемо.

Цього року там грибів

Хоч лопатою горни.

Білих, рижиків, лисичок,

Зеленичок, сироїжок

В кошики ми наберемо

І додому понесемо.

Хоч око виколи – дуже темно

Темно, як ніколи, надворі,

Хоч око виколи, нічого не видати.

Десь зорі поховались угорі

І місяць не виходить погуляти.

В саду затихла пісня солов’я,

Шовкові трави до землі припали.

Солодким сном спить втомлена земля,

Лиш вітерець не може вгамуватись.

Хоч сядь і плач – про скрутне, безпорадне становище.

Скільки не робив задач,

Ну а тут – хоч сядь і плач!

Я старався, як умів,

А зробити не зумів.

Попросив у свого тата:

-         Як мені зробить задачу?

Тато лиш мені сказав:

-         Синку, формулу підстав!

І тоді, наче по маслу,

Вмить розв’яжеш ти задачу.

Чекати з моря погоди – даремно на щось розраховувати, надіятись.

В нашім класі  хлопчик є –

Кононенко Боря.

На уроках все чекає

Він погоди з моря.

Розраховує хлопчак ,

Що учителька за «так»,

Його не спитавши,

Поставить «п’ятак».

Чесати язика – вести безпредметну, пусту розмову.

Чешуть язика хлоп’ята –

Євген і Мишко.

Все ведуть пусті розмови

Вони про ніщо.

Чорна кішка пробігла  – непорозуміння, сварка,неприязні стосунки.

Чорна кішка між Максимом

І Митьком пробігла:

На уроці фізкультури

М’яча не поділили.

Чужими рукам жар загрібати – користуватися чужою працею у власних інтересах.

Чужими руками

Жар не загрібай:

Про врожай свого труду

Сам завжди дбай!

Шукати вітра в полі – безрезультатно розшукувати, переслідувати кого-небудь.

З клітки у малого Колі

Вилетів папуга.

Хлопчик, наче вітра в полі,

Шука свого друга.

Що на рот налізе – говорити все підряд, не задумуючись.

Є в мене подруга

Колоденко Ліза.

Вона все говорить,

Що на рот налізе.

Все язиком меле,

Що й не зупинити.

Любить наша Ліза

Дуже говорити.

Язик без кісток – про надмірно балакучих людей.

Хто балакать полюбляє

І не може без пліток,

Про такого завжди кажуть:

«Язик в нього без кісток».

То ж базіка без упину

Він собі, що знає.

Вірить в те, що він  язика

Свого не зламає.

Якась муха вкусила – мати поганий настрій, нервувати.

Сидіти як на голках – хвилюватись, нервувати.

–  Дивитись, Марійко, на тебе несила!

Яка тебе муха сьогодні вкусила?

Чому не знайдеш собі місця ніяк,

Чому ти сидиш немов на голках?

Як виросте гарбуз на вербі – ніколи.

Як виросте гарбуз на вербі

Чи трава на помості,

Обіцяємо: тоді

Прийдемо у гості.

Про того, хто багато

Говорити звик, 

Кажуть : «Має довгий

Дуже він…»       

(язик)

Марко наш хваткий

У кожній роботі,

Працює завжди

Він до сьомого …

(поту)

Хто позаду бути звик,

Любить відставати,

Той, як  кажуть у народі,

Любить задніх … 

(пасти)

Наш Андрій в лісі

Назбирав ягід

Так багато, наче

Наш наплакав…

 (кіт)

З алгебри задачу

Ніяк не розв’яжу,

Над нею вже годину

Я голову …

(сушу)

Скільки можеш заважати

Мені на уроці?

За сьогодні ти для мене,

Наче сіль  у …   

(оці)                                       

Дуже часто наша

Бешкетниця Даша

Татову куштує

Березову…

                            (кашу)

До саду дорогу

Легко подолати.

До нього неначе

Рукою…

                            (подати)

У кого нестримна вдача

Й запальне гаряче серце,

Про такого кажуть люди,

Що у нього серце з …

                            (перцем)

Засмутилися подруги

Людмилка й Оленка.

Все просто: дівчатка

Вдвох розбили …

                            (глека)

Вже на вулиці настала

Осені пора.

Дуже сильний дощик ллється,

Наче із…         

(відра)

До поезії Васько

Наш проклав місток –

З насолодою вивчає

Вірші…

                            (назубок)

Щоби справа удалася

І не збився ти з дороги,

То не треба зволікати

А бика брати за…

(роги)

Казочки Микити

Уважно так слухав

Довірливо й захоплено,

Розвісивши…

                            (вуха)

Ти чому, Марійко,

 Попустила слюні?

Не гоже дівчатам

Розпускати…

(нюні)

У нашого Максима

Звичка є така:

Він робить все недбало,

Спустивши …

                            (рукава)

Ой чому-то ти, Людмилко,

Стала надто говірка?

А не варто тобі буде

Прикусити…

                            (язика)                                                      

Санько любить спати,

Засне, де вже є.

Він тільки до ліжка –

Й хропака …

                            (дає)

У нашого Миколи

Погана є звичка –

Міняє він друзів,

Як ті…        

(рукавички)

«Вибачте», –  промовив

Молодий юнак

Й від сорому червоним

Він став, неначе…

                            (рак)

Ванько добре потрудився –

То ж до вечора втомився.

В хлопця вже така охота,

Аж горить в руках …

                            (робота)

Гей, Степане, не лий сльози,

В відчай не впадай,

І завжди, коли погано,

Хвостик бубликом …

                            (тримай)

Про того, хто без упину

Постійно базіка,

Кажуть, що він має дуже

Довгого  …

                            (язика)

Заважає наш Микола

Ліді на уроці.

Так він дівчинці обрид,

Як більмо …

                            (на оці)

Ми бажаємо удачі,

Миру, щастя і добра.

Як в народі люди кажуть:

«Вам ні пуху…»

                            (ні пера)

Легковажний  наш Максим,

Що й не говори.

В нього певно що гуляє

Вітер в …

                            (голові)

Яка трудівниця

Маленька бджола!

Працює щоденно

У поті …

                            (чола)

Я поки навчаюсь –

Я доти живу.

Цікаве й корисне

Мотаю на …

                            (вус)

Картка №1

Визначте  синонімічні пари.

Дружно жити                                            ні вдень ні вночі

Привертати увагу                                     збитися з ніг

Дуже втомитися                                       ні живий ні мертвий

Цілодобово                                                        ламати голову

Дуже переляканий                                    зелена вулиця

Напружено думати                                   зачепити за живе

Вільний шлях                                            впадати в око

Дуже хвилюватися                                   душа в душу

Картка №2

Замініть підкреслені вирази одним словом.

1. Ходімо додому, бо там мати місця собі не знаходить.

2. Я ліг на ліжко і заснув як убитий.

3. Усю Десну знав як свою долоню.

4. Сергій ходив як осіння хмара.

5. Вони росли як горох при дорозі.

Картка №3

Відновіть прислів’я і поясніть їх зміст. Скористайтеся довідкою.

1. Літо забирає,….

2. Якщо не навчив батько, ….

3. Краще без вечері лягати, ….

4. Хто багато читає ….

5. Як голова сивіє, ….

6. Діти плачуть, ….

Довідка: а у матері серце болить; то чоловік мудріє; а зима з’їдає; то не навчить і дядько; той багато знає; але без боргів уставати.

Картка №4

До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.

Закачувати рукави                                    у найгіршому випадку

У кращому випадку                                  в останню чергу

У першу чергу                                          спустивши рукави.

Картка №5

Замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?

Низька (висока) оцінка - …

Вузьке (широке) коло -…

Легка (важка)задача - …

Добра (погана) новина - …

Холодна (тепла) зустріч - …

З важким (легким)серцем - …

Міцне (слабке)здоров’я - …
 

Картка №6

Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.

Брати за душу (хвилювати), тримати у голові (пам’ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), покласти голову (загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п’ятами (втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).

Картка №7

Замініть підкреслені вислови близькими за значенням словами і словосполученнями.

Знати як своїх п’ять пальців                             дуже темно

Не бачити як своїх вух                                                повільно

Надворі хоч в око стрельни                              ніколи

Працює як віл у ярмі                                          невідомо коли

Дав як кіт наплакав                                            добре

Говорить як сонна муха                                    багато

Прийде як рак свисне                                        мало

Картка №8

Закінчіть фразеологізми.

 Шила в мішку не сховаєш…

 Покласти зуби…

 Розказувати сон…

 Кручуся як…  

 Як грім…

 Вилами по воді…

Картка №9

Випишіть фразеологізми з поданих словосполучень:

Сісти на стілець;правити теревені; намилити руки; намилити шию; вітер в голові; пекти раки; правити човном; вітер надворі, пекти пироги, ловити вітра в полі.

Картка №10

Поясніть значення фразеологізмів:

Пекти раків – …

Намотати на вус –….

Ні пари з уст – …

Жити вовком  - …

Переїжджа сваха – …

Хоч в око стрельни – …

У свинячий голос –…

Картка №11

Запишіть якнайбільше фразеологічних зворотів зі словом «рука».

( Важка рука; чужими руками жар загрібати; мати золоті руки; рука руку миє; тримати в руках; випустити з рук; мати свою руку; з легкої руки; права рука тощо).

Картка №12

Доберіть синоніми до вислову «Вештатися без діла»:

- баглаї бити;

- ганяти собак;

-валяти дурня;

- ловити гав;

- ловити граків;

- ганяти вітер по вулицях;

- байдики бити;

- давати горобцям дулі;

- ханьки м’яти.

Картка №13

Доберіть синоніми до вислову «Марно витрачати час»:

- дурних у решето ловити;

- ворон лічити;

- тинятися без діла;

- тинятися з кутка в куток;

- решетом у воді зірки ловити.

Картка №14

Доберіть синоніми до вислову «Розглядати все із зайвою цікавістю»:

- ловити вітрів;

- ловити зівак;

- торгувати витрішками;

- купувати витрішки.

Картка №15

Замініть подані слова відповідними фразеологізмами:

Гарний, безліч, сумний, щезнути, загордитися, утекти, перестаратися.

Картка № 16

 Прочитайте вислови. Поясніть їх значення.

Від випадку до випадку; за два кроки; без року тиждень;кривити душею; за холодну воду не братися; ніколи й угору глянути; ні слуху ні духу.

Картка № 17

Згуртуйте фразеологізми-синоніми:

Брати близько до серця; птах високого польоту; битися як риба об лід;

дати жару; жити розкошуючи; порожня голова; був кінь, та з’їздився;

важливий птах; давати по шапці; дурнів не сіють, не орють, а вони самі

родяться; узяти за душу; де тонко, там ще й рветься; жити, лихо

покотивши; без сьомої клепки в голові; завдати бані; жити не по кишені;

давати прикурити; набитий дурень; брати за живе; велика цяця; доконала

гнідка дорога нелегка; всипати гарячих; полатати боки.

Картка № 18

Допишіть фразеологізми, розподіліть їх за тематичними групами.

1. Не терши, не м’явши, не...(їсти калача).

2. Без труда ...(нема плода).

3. Гора з горою не сходиться, а ...(людина з людиною зійдеться).

4. Працювати не розгинаючи ...(спини).

5. Грошей мало — не біда, як ...(є друзів череда).

6. Щоб рибу їсти, треба ...(в воду лізти).

7. Не краса красить, а ...(розум).

8. Близько лікоть, та ...(не вкусиш).

9. Діло майстра ...(величає).

10. Не май сто кіп у полі, май ...(друзів доволі).

11. Наука в ліс не веде, а з ...(лісу виводить).

12. Печені голуби не ...(летять до губи).

13. Хто знання має, той і ...(мур ламає).

14. Без роботи день ...(роком стає).

15. Над друга старого нема...(в світі нікого).

Картка № 19

З-поміж поданих словосполучень та сполучень слів знайдіть і запишіть фразеологізм. Складіть із ним речення.

Пекти хліб, пекти пироги, пекти раки, пекти картоплю, пекти качку, пекти запіканку, пекти струдель, пекти зловлених раків.

Картка №20

Запишіть тільки речення із фразеологізмами, підкресліть у них члени речення. Поясніть значення фразеологізмів.

1.Вулиця була зелена від молоденьких лип.

2.Зарубіжному гостеві створили зелену вулицю.

3. Родичі з’явилися як сніг на голову.

4.Перехожому на голову з даху впав сніг.

5.Столяр знімав свіжу стружку з соснової дошки

6.Батько знімав стружку з неслухняного сина.

7.У хлопця по спині побігли мурашки.

8.Ящірка метнулась до мурашника і завмерла.

9.У неї по спині побігли мурашки.

Картка №21

Складіть 2 речення так, щоб в одному вираз «розбити глека» вживався в прямому значенні, в другому цей вираз був фразеологізмом.

Картка №22

До кожного фразеологізма російською мовою доберіть відповідний  український. З трьома українськими відповідниками складіть речення або текст.

Не в своей тарелке – (ні в сих ні в тих)

Погибнуть ни за грош – (ні за цапову душу)

Голова идет кругом – (голова йде обертом)

Бить баклуши – (бити байдики)

Мое дело сторона – (моя хата скраю)

Задирать нос – (кирпу гнути) 

Уносить ноги – (накивати п’ятами)

С глазу на глаз – (віч-на-віч)

Картка №23

Закінчіть речення фразеологічними зворотами.

1.Від щастя молодята були…

2.Місто своє він знає…

3.Нові будинки в столиці ростуть як…

4.Господиня з ранку до ночі крутилася як …

5.Ми з сестрою схожі як …

6.Що йому не казали, а все як…

Картка №24

Запишіть фразеологізми з казок, якими б можна було замінити подані словосполучення:

-         Подія відбувалась дуже давно (за царя Гороха, не за нашої пам’яті, у далеку давнину);

-         Об’єкт знаходиться дуже далеко (за тридев’ять земель, у тридесятому царстві, аж за 7-мим морем; за горами, за лісами);

-         Хтось миттєво зник (тільки його й бачили, як крізь землю провалився);

-         Хтось раптово, несподівано з’явився (як з-під землі виріс);

-         Будівля неміцна (хатинка на курячих ніжках).

Картка №25

Подані фразеологізми згрупуйте у синонімічні ряди, поясніть їхнє значення.

Добра, як з курки молока, а з верби – петрушки.
Доливати масла в огонь.

Який їде, такого й на віз бере.

Надибав свій свого.

З нього допомоги, як з осики груш.

З цапа ані вовни, ані молока.

Два чоботи – пара

Для довідок:1)добра, як з курки молока, а з верби – петрушки; з цапа ані вовни, ані молока; з нього допомоги, як з осики груш. 2) Який їде, такого й на віз бере; надибав свій свого.

Картка №26
До кожного із поданих фразеологізмів (а) доберіть синонімічну пару (б). Запишіть. Складіть речення із виділеними фразеологізмами.

а) Золоті руки. Як оселедців у бочці. І за холодну воду не братися. Знімати стружку. Ні пари з уст. Накласти головою. Точити ляси.

б) Правити теревені. Намилити шию. Тримати язик за зубами. Полягти кістьми. Майстер на всі руки. Сидіти склавши руки. Яблуку ніде впасти.

Для довідок: золоті руки – майстер на всі руки; як оселедців у бочці – яблуку ніде упасти; і за холодну воду не братися – сидіти склавши руки; знімати стружку – намилити шию; ні пари з уст – тримати язик за зубами; накласти головою – полягти кістьми; точити ляси – правити теревені.

Картка №27

До поданих фразеологізмів доберіть антонімічні.

Кіт наплакав                                    тримати язик за зубами

Останнє віддасть                             з легким серцем

За тридев’ять земель                       важкий на підйом

Кидати в жар                                   перебиватися з хліба на воду

 Жити на широку ногу                             кидати в холод

Легкий на підйом                                     рукою подати

З важким серцем                                      із батька рідного здере

Роз’язати язик                                кури не клюють

Картка №28

Запишіть  якомога більше фразеологізмів-синонімів до стійкої сполуки  

«і слід пропав».

(І слід прохолов, і слід простиг, як корова язиком злизала, і сліду не лишилося, тільки й бачили, як водою змило, як вітром здуло, як у воду впало).

Будеш вовком дивитися – люди будуть тебе сторонитися.

Будеш ґав ловити – не встигнеш й пожити.

Будеш кирпу гнути – зневажатимуть люди.

Будеш ловити вітра в полі –будуть  в хаті стіни голі.

В корінь дивитися – правди добитися.

Водою не розлити – щиро дружити.

Вмів кашу заварити – вмій і страву спожити.

Впала з пліч гора – очистилась душа.

В Сірка очі позичаєш – в серці совісті не маєш.

Глека розбиваєш – друга втрачаєш.

Гострий на язик мовчати не звик.

Добре було б жити, якби вашими вустами та нам мед пити.

Дров наламаєш – трісок не позбираєш.

Душу щиро відкриваєш – від  людей повагу маєш.

Зірок з неба не знімай  -  про земне життя подбай.

З нього поміч така, як з козла молока.

Зуби не гостри на брата – буде бідна твоя хата.

Із недругом в парі каші не звариш.

Камінь за пазухою держатимеш – злобу  від людей матимеш.

Комедію ламаєш – друзів втрачаєш.

Крокодилячі сльози ллєш – співчуття не діждеш.

Лишнє байдики не бий , а берися і роби.

На вус мотаєш – багато знаєш.

На місці тупцюватимеш – нічого не матимеш.

Не роби із себе велике цабе.

Носа дереш – низько впадеш.

Нюні не розпускай – хвоста догори  тримай.

Під чужу дудку танцюєш – сам себе не шануєш.

Пригрієш гадюку – будеш мати собі муку.

Робота йде, аж гай гуде.

Рук докладеш – врожаю збереш.

Руки вмиваєш – відповідальність знімаєш.

Рук не покладаєш – повні комори маєш.

Сиднем сидіти -  життя трутнем прожити.

Слово Боже допоможе жити гоже.

Теревені розведеш – правди не знайдеш.

Туману напустив – себе зганьбив.

У кого  в руках горить, у того робота кипить.

У  кого довгий язик, той мовчати не звик.

Хто в очі туману пускає, той у ньому й сам заблукає.

Хто гори перевертає, той багато встигає.

Хто гроші на вітер пускає, у того в хаті вітер гуляє.

Хто душу свою продає, вже ні за які гроші її не верне.

Хто за холодну воду не береться, тому в домі ніщо не ведеться.

Хто козирем ходить, той сам собі шкодить.

Хто працювати спішить, в того й мокре горить.

Хто п’яти любить лизати, тому не варт довіряти.

Хто себе шукає, своє місце в житті знає.

Хто сіті чужому плете, у них сам попаде.

Ціну собі не набивай – ціну собі знай.

Щоб у дурні не пошитися, треба правді у вічі дивитися.

Язик за зубами держатимеш -  менше горя матимеш.

Як будеш лізти на рожен, тебе невдача дожене.